З 1вересня 2012 року учні перших класів розпочнуть вивчення іноземної мови

Навчання учнів молодшого шкільного віку - це особливий вид освітньої діяльнос­ті. Адже треба прищепити дитині позитивне ставлення до шкільного життя, сформувати загальнопізнавальні, організаційні, мовлен­нєві та контрольно-оцінні вміння і навички, які дадуть можливість розвинути потенціал особистості, виховати творчу індивідуаль­ність.

За свідченням психологів, у дітей цього віку переважає мимовільна увага, оскіль­ки довільна увага потребує певних вольових зусиль, які у цьому віці ще тільки починають формуватись. Водночас, коли дитина перебо­рює певні труднощі, вона дістає задоволення, тому що це відповідає її первинній потребі у творчості. Відчуття задоволення і радості вна­слідок досягнення певної мети викликають у дитини прагнення повторити вольові зусилля у навчальній діяльності.

Оскільки під час зосередження молодші школярі швидко втомлюються й стійкість ува­ги слабшає, то це значно впливає на ефек­тивність навчання. Тому доцільно використо­вувати ті засоби навчання, які допомагають зняти напруження, розвантажують психіку й нервову систему, усувають надмірне наван­таження на зір, м'язи рук і впливають на мимовільну та вторинну увагу дитини, а саме: унаочнення, рухливі ігри, активні види ді­яльності (малювання, складання, ТЗН тощо). Навчальна гра є важливим методичним прийомом, що дає змогу створювати певні ситуації. Використовуються не тільки рухові, мімічні, лексичні, граматичні, а й сюжет- но-рольові ігри, діти перевтілюються у певні образи героїв і виступають вже від їх імені. Єдина засторога - не зловживати активними видами діяльності, бо вони можуть зумовлю­вати підвищення нервового збудження.

Потрібно також не забувати про вікові особливості дітей, їхні інтереси і використовувати наочність (сюжет­ні малюнки, ілюстрації, комікси, діафільми, комп'ютерні навчальні ігри, кінофільми тощо) для ефективного розвитку функції сприйман­ня. Запам'ятовування унаочненого матеріалу відбувається набагато швидше та ефективні­ше, особливо у процесі активної інтелекту­альної діяльності. Діти запам'ятовують неви­мушено і легко той матеріал, який викликає позитивні емоції, є привабливим для них і містить важливу та цікаву інформацію.

Розглядаючи мовленнєву діяльність учнів першого класу у процесі вивчення іно­земної мови, вчитель має пам'ятати, що:

•                     збереження психічного і фізичного здоров'я дітей та їх розвиток є основним у процесі навчання;

•                     мова вивчається через особисту діяльність дітей на заняттях, тобто шляхом їх безпо­середньої активної участі в усіх видах на­вчальної діяльності та іграх, які моделюють спілкування;

•                     у дітей, які починають вивчати інозем­ну мову, загальні мовленнєві механізми вже сформовані, тож не можна зовсім абстрагу­ватися від рідної мови, але вона повинна використовуватись у певних межах, коли це доцільно;

•                     характерною особливістю пам'яті дітей є здатність копіювати. Вони з легкістю опа­новують матеріал із привабливим ритмом і мелодикою (вірші, пісні, заримівки); вивча­ючи, продукуючи, інсценуючи вірші, пісні, казки іноземною мовою, дитина залучається до культури рідної країни та культури країни, мову якої вона вивчає;

•                     запам'ятовування мовного та мовленнє­вого матеріалу дітьми є ефективним за умови супроводження його відповідним зоровим унаочненням, коли задіяно якомога більше аналізаторів;

ситуативне діалогічне мовлення вважа­ється більш природним для дітей цього віку.;

Потреба в мовленні формується у дітей на основі реальних, а не абстрактних, вигаданих ситуацій, їхні внутрішні мотиви переважають над зовнішніми. Діти дуже допитливі. Праг­нення бути зрозумілими, повідомити іншому про щось, щоб отримати відповідь, і дізнати­ся, як однолітки ставляться до них, — це ті основні мотиви, що спонукають до активного опанування мови й мовлення.

Треба пам'ятати, що роль учителя нині змінюється. Він повинен бути терплячим і справедливим, не вдаватися до передраж­нювання, кепкування і не дозволяти іншим дітям робити це; ставитися з розумінням до потреб дітей; час від часу використовувати ручну працю (малювання, вирізання, клеєн­ня, розфарбовування тощо), працювати над виправленням помилок разом з дітьми; го­тувати навчальний матеріали, не забуваючи про казки, ігри, вірші, пісні.

Використовуючи сучасні технології навчан­ня, які є цікавими для дітей, учитель має вра­ховувати їх вікові, психологічні особливості. Саме внутрішній світ учителя, його досвід, емоції, захопленість своєю справою, профе­сійна майстерність відіграють велику роль у формуванні особистості дитини, впливають на її успіхи і невдачі.

Практичні дослідження показують, що ви вчення іноземних мов з раннього віку сприяє розвитку інтелекту дитини в цілому, розши­ренню обсягу пам'яті, розвитку фонематич­ного та інтонаційного слуху.