Дубина Наталія Миколаївна Іваньківська загальноосвіня школа І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради
В статті йдеться про продуктивне використання підручника в навчально-виховному процесі. Наведено приклади використання підручника на уроках хімії.
Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на засвоєння й оволодіння учнями необхідних знань, умінь та навичок. За період навчання в школі учні повинні засвоїти значну кількість фактичного матеріалу й, що важливіше, навчитися самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміти співпрацювати з різними людьми, спілкуватися з ними, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи розв’язання різноманітних життєвих ситуацій. За визначенням психолога І.О.Зимньої, «самостійна робота – цілеспрямована діяльність суб’єкта, внутрішньо мотивована, розподілена самим суб’єктом на сукупність необхідних для виконання дій, яка коригується в процесі й у результаті діяльності, потребує досить високого рівня самосвідомості, рефлексії, самодисципліни, особистої відповідальності, приносить учню задоволення як процес самовдосконалення і самопізнання».[1] У психологічній науці є дані про те, що людина запамятовує 10% з того, що вона чує, 50% з того, що вона бачить, та 90% з того, що робить сама. Важливим елементом підготовки людини до навчання впродовж усього життя є формування вміння самостійно набувати знання, користуючись різними джерелами інформації. Значну роль у навчанні хімії має підручник. При роботі з підручником виробляються навики самостійної роботи з книгою, розвиваються вміння складати план, вибираючи головне з прочитаного, дозволяє краще зрозуміти і запам’ятати зміст навчального матеріалу. Підручник в системі освіти покликаний відігравати таку роль: • сприяти формуванню умінь самостійно пізнавати світ; • забезпечувати вироблення навичок самоконтролю; • створювати умови для формування наукового світогляду; • здійснювати керівництво самостійною пізнавальною діяльністю учнів; • бути помічником для вчителя; • забезпечувати рівневий підхід до вивчення предмета; • націлювати на творчий рівень навчальних досягнень; • ознайомлювати із сучасними досягненнями науки; • розкривати значення науки для науково-технічного прогресу; • знайомити учнів з інформацією побутового характеру; • формувати естетичні смаки та викликати інтелектуальні почуття; • сприяти формуванню експериментальних умінь [4].
При організації самостійної роботи з підручником найважчим запитанням є відбір навчального матеріалу. Тоді, коли матеріал добре і доступно викладений в підручнику, нескладний і не потребує наочного доведення, зв’язаний з вивченням промислових процесів у вивченні матеріалу відсутні нові теоретичні поняття, він заснований на раніше здобутих знаннях. Важливим є запитання про те, коли матеріал підручника потрібно вивчити вдома, а коли – в класі. Дослідження показують, що для роботи на уроці слід рекомендувати такий матеріал підручника, для зрозуміння якого необхідно використання наочності (хімічного експерименту, демонстрації фільму, слайдів, ін.), а також матеріал, який потребує часткового пояснення вчителя. Але незалежно від того, де вивчається матеріал, - на уроці чи вдома – важливо, щоб учні отримали конкретне завдання. Підручник для учнів – найбільш важливий посібник серед всіх інших навчальних посібників, енциклопедій та словників хімічних термінів, він являється основним джерелом знань з предмету, а також засобом формування навчальних умінь і засобом оволодіння прийомами пізнавальної діяльності. Навчання учнів роботі з книгою потрібно починати саме з організації роботи з підручником. В підручнику розкривається зміст предмету в відповідності з метою навчання, встановлення програми для середньої школи і вимогам дидактики [2]. Завдання вчителя – якнайширше використовувати дидактичні можливості підручника в спільній роботі з учнями, так як за допомогою підручника можна виконувати інформативну, навчальну, розвиваючу і виховну функцію процесу навчання. Структура і методичний апарат підручника повинні бути добре відомі і учням, і вчителеві і використовуватися ними в навчальній роботі. Нерідко учні просять пояснити ті питання, які чітко викладені в підручнику і при використанні ілюстрацій можуть бути вияснені самостійно, без додаткового пояснення вчителя. Деяким учням важко повторити формулювання законів, правил; не завжди продумують приклади для ілюстрування переказу за підручником. При складанні плану чи конспекту змісту параграфа вони, як правило, переписують фрагменти тексту без виділення в ньому головного. Багато учнів вважають, що читати підручник і зрозуміти його можна лише після пояснення вчителя, тому після пропуску уроків вони нерідко відмовляються відповідати, посилаючись на те, що не чули пояснень вчителя. Як правило, у таких учнів не сформована звичка розмірковувати над текстом підручника, самостійно знаходити відповідь на поставлені запитання, вивчаючи зміст параграфу, використовуючи ілюстрації або дані довідкових таблиць. Учням, яким важко в роботі з текстом чи методичним апаратом підручника потрібно мати пам’ятки-інструкції такого змісту; Як працювати з текстом підручника 1. Прочитайте назву теми, заголовок параграфу і продумайте його зміст, зв’язок з раніше вивченим матеріалом. 2. Прочитайте весь параграф. Упевніться, що нові терміни вам зрозумілі. Роздивіться запропоновані до тексту ілюстрації і постарайтесь зрозуміти в них головне. 3. Вивчіть визначення понять, формулювання законів і правил, які є в тексті. Підберіть в підручнику чи приведіть свої приклади для їх ілюстрації. 4. Складіть план прочитаного. Обдумайте, в якій послідовності краще переказувати текст і як ілюструвати свою відповідь. Важкий текст прочитайте знову, розбираючи по абзацах. 5. Перекажіть текст у відповідності до наміченої послідовності викладання. 6. Перевірте, чи всі завдання в кінці параграфа чи теми ви можете виконати. Незрозуміле виясніть у товаришів чи вчителя. [2] Навчання учнів вмінню працювати з підручником хімії на конкретному навчальному матеріалі предмету і розвиток цього вміння шляхом використання завдань в роботі з методичним посібником, підручником необхідно передбачити не лише в молодших, а і в старших класах. Тільки тоді в учнів буде сформоване вміння працювати з навчальними посібниками і вони самостійно зможуть ним користуватись надалі. У навчально- виховному процесі з хімії шкільний підручник – один з найважливіших засобів навчання, в якому визначено обсяг знань, потрібних для обовязкового засвоєння, послідовність формування умінь, навичок. Підручник – це навчальна книга, яка вміщує систематичне викладення певного обсягу знань, відображаючи сучасний рівень досягнень науки і виробництва, призначений для обовязкового засвоєння учнями [3]. Робота з підручником хімії дуже різноманітна, але за ступенем пізнавальної активності учнів можна виділити такі три види: • робота з попереднього ознайомлення з матеріалом, який вивчається; • робота тренувального характеру; • творча робота у процесі використання підручника і науково-популярної літератури. Відповідно до структурних елементів підручника виділяють такі групи прийомів роботи: • з текстом підручника; • з апратом орієнтування; • з ілюстраціями підручника. До прийомів роботи з текстом відносяться [4 ] ; • читанння з метою подальшого переказу прочитаного; • складання плану прочитаного тексту; • визначення головної думки кожного абзацу тексту; • виділення головної думки всього тексту параграфа; • постановка запитань до прочитаного тексту; • читання тексту з метою пошуку відповідей на поставлені вчителем запитання; • читання з позначками. Під час ознайомлення з текстом учні роблять позначки на полях: знак оклику, якщо інформація цікава; знак питання , якщо інформація викликає заперечення або сумніви; знак «+», якщо повідомлення нове та корисне; знак «галочка», якщо інформація відома; знак «-«, якщо з інформацією не погоджуються; • читання тексту частинами з метою передбачення подальшого викладу; • читання тексту з метою порівняння його змісту з поперенім поясненням матеріалу вчителем; • читання тексту з метою доповення інформацією з переглянутого фільму; • читання тексту з метою складання словника нових термінів; • читання тексту з метою пошуку помилок або недоречностей, яких припустився автор підручника; • читання тексту з метою складання опорних сигналів для кращого запамятовування; • читання тексту з метою перекодування наведеної в ньому інформації в інші знакові форми( схеми, таблиці, графіки, формули, малюнки); • читання тексту з метою подальшого розширення його змісту.
Прийоми роботи з апаратом орієнтування : • визначенння змісту розділу, • знаходження за допомогою змісту, запитань, завдань за допомогою символів, • визначення головних думок за допомогою шрифтових виділень. Прийоми роботи з ілюстраціями: • визначення ознак предмета, об’єкта за малюнком, фотографією, • виділення головних і другорядних ознак за малюнком, фотографією, репродукцією; • порівняння обєктів, предметів за малюнком, фотографією; характеристика об’єкта, предмета за малюнком. Навіть на одному уроці можна використати декілька форм роботи з підручником. Наприклад, при вивченні теми в 11 класі (академічний рівень) «Добування та застосування ароматичних вуглеводнів» можна використати такі вправи: 1. Порівняте будову гексану і бензену; циклогексану і бензену; ацетилену і бензену. Чи можливе перетворення гексану, циклогексану, ацетилену на бензен? Опрацюйте відповідний абзац параграфа , запишіть відповідні рівняння реакцій та вкажіть умови за яких такі перетворення відбуваються. Які ще способи добування бензену вам стали відомі?
2. Запишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення: метан - ? - бензен – нітробензен Яка речовина повинна стояти замість знака запитання? Опрацюйте абзац параграфа і скажіть, який вчений вперше застосував цей метод добування бензену. 3. Застосування речовин базується на їх хімічних властивостях. Запишіть рівняння реакцій взаємодії бензену з хлором при освітленні. У відповідному абзаці параграфа знайдіть як використовується утворена речовина. 4. Опрацюйте відповідний абзац параграфа та складіть схему застосування бензену та його гомологів. Звичайно, що подібні завдання можна практично продумати до кожної теми при вивченні як в органічній , так і неорганічній хімії. При виченні хімії в 7-9 класах доцільно використовувати ігрові прийоми роботи з текстом. 1. Пантоміма. Прочитати текст швидко й уважно. Розділити його на складові частини. Клас поділити на групи. Завдання кожній – перекодувати інформацію з текстової форми у форму рхів і жестів. Кожна група після обговорення та репетиції своїх пантонім пропонує учням класу розшифрувати те, що закодовано. 2. Цікаве питання. Учням пропонується прочитати частину параграфа та поставити цікаве запитанння, відповідь на яке вимагала би глибокого розуміння прочитаного. Заслухавши всі питання, вибирають найкраще і оголошують переможця. 3. Шпаргалка. Завдання кожного учня: прочитати текс параграфа і написати шпаргалку (це може бути схема, малюнок, короткий текст). Передати шпаргалку сусіду, а той повинен розкрити зміст шпаргалки й оцінити її. Робота з книгою залучає школярів до читання науково-популярної літератури. Для цього на уроці використовуються статті з газет, журналів, книг. На жаль, не довготривало виходив прекрасний журнал «Цікава хімія». В ньому можна було почерпнути багато пізнавльного матеріалу. Добрим помічником вчителя є природознавчий журнал «Колосок», а завдання з міжнародного природничого інтерактивного конкурсу «Колосок» є прекрасним засобом для мотивації навчання. 1. Інженер Сайрес Сміт у відомому творі Ж.Верна «Таємничий острів» приготував піротехнічну речовину – нітрогліцерин. Для цього йому знадобилось три речовини: гліцерин, нітратна та сульфатна кислоти. Сульфатну кислоту Сміт приготував з піриту, нітратну – з селітри. А з яких двох складових він отримав гліцерин? А. Жир. Б. Кухонна сіль. В. Сода. Г. Вапно. Д. Глина. 2. Якщо змішати цю чудесну речовину з водою, то можна отримати особливу «кашу», «молоко», «воду». «Кашу» застосовуютьу будівництві, «молоко» - для виробництва чистого цукру, а «воду» - для виявлення вуглекислого газу. Про яку чудесну речовину йдеться? 3. Чужий, променистий, прихований, сонячний, новий і лінивий. Яке одне слово обєднує весь цей перелік? 4. Хліб і масло є дуже важливими продуктами харчування людини. Німецьке слово «бутерброд» у перекладі означає «хліб з маслом». Існує чудесна речовина, у двох тривіальних назвах якої теж є слова «хліб» і «масло». Про яку речовину йдеться? 5.Героїня цього вірша – чудесна іменна сіль. Назви її. Щойно сірник спалахне – Розкладаєш ти мене. Я ж у відповідь відразу Для горіння даю газу! [5 ] Отже, роль друкованого слова надзвичайно значна і вагома. А тому і надалі поряд з найрізноманітнішими технічними новинками на уроках хімії буде використовуватись підручник. Література 1.Зімня І.А. Ключові компетентності як результативно- цільова основа компетентністного підходу в освіті/ Вища освіта. – 2003 - №5. 2. Нові педагогічні технології для вчителів хімії/ Уклад. К.М. Задорожний. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 140, [4] с.- (Б-ка журн. «Хімія»; Вип.11 (83) 3. Сучасні форми та методи навчання хімії /Уклад. К.М.Задорожний. – Х.: Вид. група «Основа», 2010.- 127, [1] с.: табл. – (Б-ка журн.»Хімія»; Вип.5 (89) 4. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект/ Посібник для вчителів і студентів. – К., 2006.- 220с. 5. www.kolosok.lviv.ua
Головна 
