Четвер, 25.04.2024, 22:19
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна БлогРеєстраціяВхід
Меню сайту
    Календар
    «  Лютий 2012  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    272829
    Хто на сайті

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Корисні посилання
    Форма входу
    Головна » 2012 » Лютий » 10 » Пріоритетні напрямки початкової школи
    10:33
    Пріоритетні напрямки початкової школи
    С.А. Гаряча, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;
    Л.Н. Добровольська, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

    ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

    Глобальні перетворювальні процеси, що відбуваються сьогодні в житті суспільства, стосуються всіх сфер його життя. Новий етап у розвитку людства – це постіндустріальне суспільство, основним стержнем якого є не земельні та виробничі ресурси, а знання і люди, які ними володіють. Зміна пріоритетів на ринку праці зумовлює зміни орієнтації в галузі освіти. Нова філософія освіти відповідає гуманістичній спрямованості, ґрунтується на унікальності кожної особистості, і має за мету забезпечення найоптимальнішої адаптації кожного в умовах інтенсивної, незалежної інтелектуальної діяльності.
    Молодший шкільний вік – час, коли закладаються та розвиваються основи багатьох психічний якостей, відбувається становлення і формування дитячої особистості, загальний розвиток творчої самостійно мислячої особистості. Тому головна стратегія педагогічної діяльності у початковій школі передбачає:
    - спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;
    - утвердження загальнолюдських цінностей;
    - розкриття потенційних можливостей та здібностей дитини.
    Визначальними в сучасній освіті є не самі знання, а учні, які визнають цінність знань, їхній інтелектуальний і духовний розвиток.
    Кабінетом Міністрів України затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
    У процесі розроблення нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти ретельно вивчено зарубіжний досвід та враховано кращі традиції вітчизняної освіти.
    Так, позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є:
     забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти;
     особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
     формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема, вміння вчитися, загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
     розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
     використання здоров’язбережувальних технологій;
     екологічна спрямованість освіти;
     передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;
     посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство», та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;
     передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів;
     в освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями», тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь.
    Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра.
    Відповідно, наказом МОН молодіжного спорту України від 11 травня 2011 року № 430 затверджено план заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема, розробка та затвердження Типових навчальних планів, базових навчальних програм з предметів інваріантної частини, підготовка та видання підручників. Нагадуємо, що Державний стандарт запроваджується з 1 вересня 2012 року.
    У 2011-2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682.
    Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182.
    Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).
    Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):
    «Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.);
    «Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.);
    «Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.);
    «Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.);
    Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:
    «Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.;
    «Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.;
    «Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.;
    «Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.;
    «Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008 р.
    У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469):
    «Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.);
    «Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).
    Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових Типового навчального плану початкової школи, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів (Наказ МОН України від 29.11.2005 №682).
    Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1—4-х класів передбачено від 1 до 3 годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:
    • на посилення предметів інваріантної складової;
    • на вивчення додаткових курсів;
    • на проведення індивідуальних та групових занять.
    Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.
    «Російська мова», 2-4 класи, автори Ґудзик І.П., Лапшина І.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів», авт. Гісь О.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук Н.А. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Абетка харчування», 1-4 класи, авторів Ващенко О. М., Свириденко С. О., Чорновіл О.В. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Основи християнської етики», 1-4 класи, автор Жуковський В.М. та ін. (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2011);
    «Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі», 1-4 класи, автор Слотвинська Л.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Народна вишивка», 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Абетка театрального мистецтва», 1-4 класи, автор Петренко Л.Б. (Т.: Мандрівець, 2011);
    «Основи театральної грамоти», автор Самсоненко Л. М. (Т.: Мандрівець, 2011).
    «Риторика», 1-4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.(Т.: Мандрівець, 2009);
    «Поетика», 14 класи, авт. Петровська Т.В. (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І., . (К.: АВДІ, 2007, 2009), (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);
    «Елементи геометрії», 3-4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2-4 класи, авт. Коршунова О.В. (Х.: Весна, 2007,2008, 2009; Т.: Мандрівець, 2009);
    «Сходинки до інформатики», 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (К.: «Світич, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);
    «Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (Т.: Мандрівець, 2009);
    Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.. (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Права дитини», для 1-4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Азбука споживача», 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (Т.: Мандрівець, 2009);
    «Основи споживчих знань», 1-4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (К.: Навчальна книга, 2008);
    «Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Т.: Мандрівець, 2009).
    Вищезгадані програми курсів за вибором для початкової школи подані у посібниках «Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1–4 класи / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 240 с.; та «Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с.
    Звертаємо вашу увагу на те, що О.Митником розроблено курс «Логічний калейдоскоп», який можна використовувати як на заняттях у старшій групі дошкільного навчального закладу, так і у 1 класі (1 година на тиждень з варіативної складової Типового навчального плану). Даний курс є пропедевтичним до вивчення з другого класу логіки за програмою та навчальними посібниками «Логіка» (Ж-л «Початкова школа», 2011 р., №5).
    Викладання вищезазначених курсів за вибором здійснюється з обов’язковим урахуванням побажань батьків. Жоден з курсів не може бути нав’язаний учням та вчителям. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу. Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються.
    Як свідчить практика, традиційна школа орієнтована на передавання знань, умінь і навичок учням. При цьому вона недостатньо розвиває пошуково-дослідницькі здібності учнів та не орієнтується на індивідуальні природні задатки дитини. Недоліками традиційної системи є:
    - недостатній інтелектуальний розвиток молодших школярів;
    - неправильне використання методів навчання, що веде до зменшення дитячої допитливості та активності пізнавального інтересу;
    - невміння дітей вчитися;
    - недостатній розвиток творчих здібностей учнів;
    - відсутність бажання самостійно здобувати знання;
    - несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку.
    Тому сучасна педагогічна стратегія повинна бути відкритою до активного впровадження інновацій у практику роботи початкової школи.
    Формування в учнів цілісності знань про довкілля і людину, як його складову, розвиток пізнавальної активності, мислення, мотивації навчання молодших школярів, забезпечує технологія «Довкілля», авт. В. Ільченко.
    Головною метою технології розвивального навчання (авт. Д.Ельконін, В.Давидов) є формування активного творчого мислення учнів та поступовий перехід до самостійного навчання.
    Використовувати елементи технології колективного навчання (програма «Крок за кроком») дає змогу обирати ефективні методи і форми організації навчально-виховного процесу для заохочення дітей до активної громадянської позиції, поваги цінностей,
    Здоров’язберігаючі технології спрямовані на виховання культури здоров’я учнів початкових класів. Результатом їх впровадження є система оздоровчо-профілактичної роботи з урахуванням вікових особливостей дітей; раціонально організований режим дня, що дає змогу почуватися дітям комфортно; чергування різних видів діяльності, що попереджає перевтому дітей; психологічно комфортне предметно-розвивальне середовище.
    Для розкриття здібностей і талантів дітей у навчальних закладах доцільно використовувати технологію формування творчої особистості (авт. Моляко М.В., Рибалка В.В., Сисоєв С.О.), результатом впровадження якої є формування здатності дитини самостійно, стабільно і продуктивно працювати над собою.
    Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого і дитини (авт. Піроженко Т.О.) дає можливість створити у навчально-виховному комплексі гуманістичні толерантні, партнерські стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу.
    Застосування технології розвитку творчої особистості шляхом формування культури мислення на основі методології теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ, авт. Альтшулер Г.С.) створює атмосферу, що сприяє виникненню нових ідей та думок дітей, взаємної довіри, психологічної безпеки, позитивної підтримки кожної ідеї.
    Технологія «Створення ситуації успіху, авт. А. Бєлкін, спрямована допомогти особистості дитини відчути радість від здолання труднощів, усвідомлення своїх здібностей та віри у свої сили.
    Підготувати учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства – основна мета інформаційно-комунікаційних технологій навчання.
    Пропонуємо звернути увагу на концепцію життєтворчості (педагогіка життєтворчості, авт. Єрмаков І.Г.), яка спрямована на розвиток інноваційної особистості – людини-творця, людини з високими духовними цінностями.
    Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання власної точки зору, вміння доказово мислити, спільне розв’язання проблеми, створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, – суть інтерактивних технологій навчання.
    Використання сучасних технологій, форм та методів навчання дасть змогу сформувати успішну особистість з продуктивним, креативним, гнучким мисленням.
    У 2011-2012 навчальному році слід звернути увагу на те, що оцінювання навчальних досягнень молодших школярів має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
    Відповідно «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329) обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
    У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.
    У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається «не атестований».
    Основним завданням школи в сучасний період є збереження та зміцнення стану здоров’я школярів. Набуває актуальності організація активного рухового режиму учнів початкових класів, адже потреба дитини в рухах зумовлена біологічними законами її розвитку. Тому навчально-виховний процес у початковій школі слід організовувати за принципами виховання здорової людини (за А. С. Нісімчуком, О.С. Падалкою, О.Т. Шпаком):
    - раціональне поєднання інтелектуального і фізичного навантаження на дитину з урахуванням її психофізіологічного потенціалу та стану його реалізації;
    - використання засобів фізичної культури на загальноосвітніх уроках;
    - дотримання темпу і ритму праці учнів;
    - забезпечення оптимальної динаміки працездатності учнів;
    - забезпечення оптимальних норм використання ТЗН, зокрема комп’ютерної техніки.
    Комплекс вправ під час проведення фізкультхвилинок на уроках має розробляти різні групи м’язів дітей та погоджуватися з характером занять. Вправи виконуються з різних вихідних положень: сидячи за партою, стоячи за партою, стоячи біля парти, або у можливо відведеному місці класу.
    Під час проведення фізкультхвилинок варто здійснювати кінезіологічну профілактику окремих соматичних захворювань у дітей з метою активізації роботи м’язів ока, регуляції дихання, розвитку слуху.
    Працездатність молодшого школяра значно підвищується відповідно характеру активного відпочинку на свіжому повітрі під час перерв: прогулянок, рухливих та спортивних розваг.
    Окремі навчальні заклади області розпочали впровадження музикотерапевтичної педагогіки (МТП) «ПіснеЗнайкА», яка заснована на лікувально-оздоровчих властивостях музики, пісні, сприяє не тільки зменшенню навантаження на органи зору, статичного напруження опорно-рухового апарату дитини, а і психоемоційній корекції дітей та дорослих.
    Варто звернути увагу на створення навчально-розвивального середовища в класних кімнатах початкової школи. Відповідно до «Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів» (Наказ МОН України від 20.07.2004 №601), кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.
    Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4-х – не вище третього згідно з ДБН В. 2.2-3-97 п. 3.29.
    Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
    Шкільні меблі (одномісні та двомісні парти) та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) початкової школи має відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Парти повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01).
    У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них згідно з антропометричними даними школярів, з нанесеною кольоровою мірною лінійкою для визначення учням необхідного розміру меблів (зріст учнів до 115 см (1-ша група) –лінія оранжевого кольору, 115-130 см (2-га група) – фіолетового, 130-145 см (3-тя група) – жовтого.
    На передній стінці класу, ліворуч чи праворуч від дошки, на спеціальних стендах допоміжний матеріал тривалого користування: алфавіт, зразки виконання певних дій, з іншого боку – змінна наочність: «Говори правильно», «Пиши правильно», «Зразок міркування», годинник з виразним циферблатом; пісочні годинники на 1, 3,5 хв.
    У навчальних приміщеннях для початкових класів мають бути:
     «Куточок символіки»;
     «Класний куточок»;
     Куточок читача» зі списком рекомендованої літератури для роботи з дитячою книжкою; результатом читання, нормами темпу читання, відзначенням кращих читачів;
     «Календар погоди», який ведуть учні;
     «Куточок розвитку логічного мислення школяра».
    Головною метою української освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентноспроможної і процвітаючої держави.
    Основними напрямами національного виховання визначено: патріотичне, правове, засвоєння загальнолюдських цінностей, художньо-естетична освіченість і вихованість; трудова активність, фізична культура й утвердження здорового способу життя; екологічне; розвиток індивідуальних здібностей і таланту молодших школярів.
    Класний керівник у початковій школі на кожний семестр складає виховний план, у якому відображена система виховної роботи з молодшими школярами. Звертаємо увагу на те, що виховна година проводиться у позаурочний час, після закінчення навчального часу. Категорично заборонено ставити виховні години на 1-4 уроках, коли ці години відведені для навчального часу.
    Сучасна освіта спрямована не лише на учня, але й на вчителя. Лише успішний педагог може виховати успішну особистість. Особистісні якості педагога надають процесу навчання ціннісно значущої спрямованості і своєрідності впливу через індивідуальну культуру спілкування та поведінки.
    Основні напрямки саморозвитку педагога:
     позитивна «Я-концепція»:
     системне мислення, яке передбачає психологічну грамотність, володіння інноваційними методиками викладання;
     утвердження загальнолюдських цінностей, що охоплюють етичну культуру, особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі, толерантність, мудрість, велику любов і віру в кожну дитину.
    Для розвитку особистості важливо створення здорового мікроклімату у класі, де учні разом з учителем живуть цілеспрямованим і радісним життям, де всі люблять і поважають один одного, ніхто нікому не зобов’язаний, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла справжньої турботи.

    ЛІТЕРАТУРА
    1. Барна М.М., Бущак Г.А., Волощенко О.В., Калька Н.М. Ключі до подолання педагогічних стереотипів: Навчально-методичний посібник / Видання друге, доповнене. / За заг. Ред.. Барни М.М, –Тернопіль: Астон, 2008.– 200 с.
    2. Ващенко О.М. та ін.. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня молодшого школяра: Навчально-методичний посібник / О.М.Ващенко, В.М.Єрмолова, Л.І.Іванова, С.І. Операйло, Л.В.Романенко; за заг. ред.. Е.В. Бєлкіної. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 192 с.
    3. Інтерактивні технології навчання у початкових класах /Авт.-упор. І.І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець,2009. – 180 с.
    4. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. /О.М. Пєхота, А.З. Крутенко, О.М.Любарська та ін..; За заг. ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
    5. Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 240 с.
    6. Програми курсів за вибором для початкових класів. Варіативна складова Типових навчальних планів. Книга 2 / Упор.: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 248 с.
    7. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл.– К.: Богданова А.М., 2009. –226 с.
    8. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –ХАРКІВ: видавнича група»основа», 2003.
    9. Химинець В.В., Кірик М.Ю.Інновації в початковій школі. – Тернопіль: Мандрівць, 2010. – 312 с.
    Категорія: Початкова освіта | Переглядів: 2924 | Додав: SmP