Учні 1 класу   новий   предмет «Природознавство»  має суттєві відмінності від предмета «Я і Україна. Навколишній світ», який вивчався раніше. Перш за все слід відмітити, що програма освітньої галузі «Природознавство» і відповідного предмета розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, побудована на засадах особистісно орієнтованої парадигми освіти, системного і компетентісного підходів.

Головна мета навчального предмета «Природознавство» - формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу та людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. [1, с.186]

Предметна природознавча компетентність характеризує здатність учня розв’язувати доступні різноманітні пізнавальні та практичні завдання з реальними об’єктами природи та рукотворного світу.

Завдання курсу є формування:

• базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;
• цілісної природничо-наукової картини світу;
• елементарних уявлень про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки та залежності, усвідомлення свого місця у навколишньому світі;
• загальнонавчальних і власне предметних, зокрема, дослідницьких умінь, здатності спостерігати за різноманітними об’єктами і явищами;
• способів навчально-пізнавальної діяльності, мисленнєвих дій та умінь;
• навичок самостійної роботи з інформацією;
• засвоєння традицій українського народу та норм етичного, естетичного, морального ставлення до природи.

Звертаємо увагу, що відповідно до базового навчального плану на вивчення предмета «Природознавство» відводиться 2 години на тиждень.

До розгляду пропонуються такі розділи:

1. Вступ (1год).
2. Світ, у якому ти живеш (14год).
3. Світ неживої природи (7год).
4. Світ живої природи (17год).
5. Рідний край (10год).
6. Моя країна – Україна (8год).
7. Запитання до природи (5год).
8. Резерв (6год).

Кожна тема передбачає необхідний мінімум практичної роботи, проведення спостережень та виконання дослідів. Тому кожен урок має бути практично зорієнтований. Теоретичні знання, отримані дітьми на уроці, мають обов’язково застосовуватися на практиці, а не бути мертвим непотрібним багажем. Цікавим є розділ «Запитання до природи», тематика якого обирається учителем із запропонованого списку та здійснюється протягом навчального року.

Для проведення практичної роботи та дослідницького практикуму необхідно певне матеріально-технічне забезпечення, зокрема прозорий посуд, лупа тощо.

Для виконання ряду завдань потрібно залучати батьків, які мають бути не пасивними спостерігачами навчально-виховного процесу їх дітей, а активними учасниками. Особливо це стосується виконання пропонованих міні-проектів. Згідно програми у 1 класі (ІІ півріччя) учні повинні розглянути і здійснити 2 міні-проекти: «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)» та «Як облаштувати джерело?».

Нагадуємо, що метод проектів є актуальним на сучасному етапі переходу від управління процесом освіти, орієнтованої на формування знань, умінь і навичок до компетентісного підходу, спрямованого на розвиток особистості, яка володіє необхідними знаннями, уміннями і навичками і, що, найголовніше, здатна мислити, діяти, орієнтуватися у швидко змінюваному світі.

Робота учнів над проектами дає їм можливість знаходити необхідну інформацію, розмірковувати, наводити переконливі аргументи для захисту власних ідей, нестандартно розв’язувати різні проблемні ситуації, розвивати здібності і задатки. При цьому розвивається комунікативна і мовленнєва компетентності молодших школярів, формуються навички дослідницької роботи, самостійної діяльності, уміння знаходити, обробляти і передавати інформацію. Для успішної реалізації проекту необхідно створювати ситуацію успіху, викликати зацікавленість до запропонованої теми, стимулювати ініціативу учнів,  взаємодію педагога і учня, використовувати різні типи проектів.

Так, при розробці проекту «Моє улюблене місце відпочинку» варто запропонувати учням підготувати разом з батьками коротку розповідь, намалювати малюнок – ілюстрацію цього місця (виготовити колаж, принести фотографії тощо). У розповіді потрібно пояснити, чим приваблює сім’ю цей куточок, які об’єкти живої і неживої природи в ньому присутні. Можна запропонувати підібрати або скласти невеликий вірш (для дітей, які мають поетичний дар). Якщо місця улюбленого відпочинку частини учнів знаходяться недалеко від школи, бажано було б здійснити до них екскурсію.

Проект «Як облаштувати джерело» також є цікавим і доступним для виконання учнями 1 класу. Відповідно до рівня підготовки учнів, уміння ними читати можна використовувати різні типи даного проекту:

1. Ознайомлювально-інформаційний – для учнів, у яких добре сформована навичка читання, які відвідують бібліотеку і яким подобається дізнаватися більше цікавого і корисного з літературних джерел. Учитель пропонує учням з допомогою батьків знайти загадки, вірші, пісні, прислів’я про джерело. На уроці учні знайомлять своїх товаришів із зібраною інформацією. Учитель (підготовлені учні) читає розповідь про забруднення джерела. Після читання йде обговорення поставленої проблеми та пошук шляхів вирішення, як допомогти джерелу, облаштувати його.
2. Ігровий – моделювання (імітація) з різних підручних засобів і матеріалів джерела (води), забруднювачів (опале листя, гілки, листки паперу, пакети, пляшки тощо). Розігрування ситуації і вирішення поставленої проблеми у ході обговорення і інсценізації.
3. Творчий – створення продукту творчої діяльності, наприклад, колажу – зображення джерела. На колажі  різні матеріали, картинки із зображенням забруднювачів джерела. Окремо розміщуємо предметні малюнки:
   • чим будемо очищати наш об’єкт (паличка, рукавички, лопата, пакет для сміття тощо)
   • хто може жити біля джерела (наклейки рослин і тварин).

У ході обговорення висвітленої проблеми знаходимо шляхи її вирішення, слова супроводжуємо відповідними діями.

4. Дослідницький – дослідження проблеми і презентація шляхів її розв’язання. Найкраще таку роботу варто проводити біля справжнього джерела. Дане дослідження можна провести за планом:

1. Глибина джерельця (виміряти за допомогою палички та сантиметрової стрічки чи лінійки).
2. Дослідження чистоти, прозорості води, присутність чи відсутність у ній сторонніх предметів (набрати воду у прозорий посуд та розглянути її неозброєним оком та за допомогою лупи).
3. Напрямок руху течії джерельця.
4. Дослідження рослинного світу поблизу джерела.
5. Дослідження тваринного світу поблизу джерела.
6. Дослідження стану забруднення джерела.
7. Очищення джерела.
8.  Підведення підсумків виконаної роботи.

5. Прикладний (практичний) – передбачає створення кінцевого практичного продукту. У даному випадку це похід до джерела, очищення його від забруднення і облаштування для зручності використання джерельної води (може бути обкопування країв та обкладання їх камінчиками, розчищення самого джерельця тощо).

         Учитель обирає один із типів проектів або комбінує з кількох, пропонує свої завдання. Найважливіше - ввести дітей в ситуацію розмірковування, можливо навіть суперечки, для знаходження шляхів вирішення запропонованого завдання. Вважаємо цінним те, що учні мають можливість під час роботи над проектом працювати у групі або парі, адже при цьому діти вчаться виробляти спільні рішення, працювати у команді. Важливо навчити учнів спостерігати, аналізувати, порівнювати, класифікувати, робити висновки.

         Для підвищення ефективності уроку та збільшення інтересу до предмета рекомендуємо використовувати цікаві мультимедійні презентації, відеоролики, уривки з мультфільмів тощо; забезпечувати необхідний руховий режим на уроці з метою попередження втоми маленьких школярів.

         Під час проведення екскурсій, дослідів та практичних робіт потрібно обов’язково проводити з учнями інструктаж з правил техніки безпеки.