Нові вимоги  до оцінювання навчальних досягнень  молодших школярів  розроблено на    засадах   компетентнісного підходу,   який   передбачає  спрямованість навчального процесу    на  формування  в учнів  ключових і предметних  компетентностей .

         Державним  стандартом початкової загальної  освіти (освітня галузь «Мови і літератури»)  і  новою  навчальною програмою  з української мови  для 1-4  класів визначено,   що  основна мета  початкового курсу  української мови  полягає  у формуванні  комунікативної компетентності ,  складниками якої є:

• досвід  мовленнєвої  діяльності;
• знання про мову  й мовлення;
• орфографічні й  пунктуаційні  вміння;
• графічні навички письма.

    Перевірка  аудіативних  умінь  (слухання-розуміння)  здійснюється  шляхом   прослуховування  художнього  тексту    і   виконання   тестових  завдань,    що   стосуються   його   змісту ,   послідовності  подій , головної   думки.   Обсяги  текстів ,   згідно  з  програмою,   відповідають   таким  нормам:

• у  2  класі  -  120-200  слів;
• у   3   класі  -  220-300  слів;
• у   4   класі  -  320-400  слів.

      Тексти   для  перевірки  аудіативних  умінь  мають такі   характеристики:

• у 2 класі  -  4  запитання  з  двома  варіантами  відповідей;
• у  3  класі   -  6  запитань  з  трьома  варіантами відповідей ;
• у   4   класі  -  6   запитань  з  чотирма  варіантами відповідей.

Оцінювання  тестових  завдань,   призначених  для  перевірки  аудіативних  умінь ,   здійснюється   таким чином:

• у  2 класі  -  3-4  репліки;
• у   3  класі  -  4-5  реплік;
• у   4   класі  -  5-6  реплік.

Зазначаємо,  що вказані   обсяги  розраховані  на   двох  учасників  діалогу.  При   цьому  не  враховуються  формули  мовленнєвого  етикету   (слова  ввічливості,   формули  звертання).

     Монологічне  мовлення  перевіряється  шляхом  побудови  усних  та  письмових  переказів і творів.

    Для  переказів  слід використовувати  тексти визначених   навчальною  програмою  обсягів ,  а  саме:  

1. у 2 класі  - 40-50  слів;

• у  3  класі   -  50-70  слів;
• у  4 класі   -  70-100  слів.

   Обсяги  учнівських  творів ,  відповідно   до   програми ,   мають  бути  такими :

• у 2 класі  - близько  40  слів;
• у  3  класі  - близько   60   слів;
•  у  4 класі   -  60-80   слів.

  За   усні   та  письмові  перекази  й  твори  виставляється   одна оцінка  -  за  зміст.   Грамотність    письмових   зв’язних   висловлювань   оцінюється   вербально.

     Перевірка   навички  читання   здійснюється   лише  в   1  класі   (у   2-4  класах  цей   вид  перевірки  проводиться на   уроках   літературного  читання).    Під  час   перевірки  беруть  до         уваги :

•  спосіб  читання (буквами,  складами,  цілими  словами);
• правильність;
• виразність  (на  кінець  1  класу  -  20-30   слів   за  хвилину);
• розуміння   змісту   прочитаного.

    Знання  про   мову  й  мовлення   перевіряються  в  кінці  вивчення  мовного  розділу    шляхом  проведення   тестових  контрольних  робіт,   які  мають  такі  характеристики:

• у   2  класі   пропонується  5  завдань:   3  закритих ( з трьома  варіантами  відповідей )  і  2   відкритих;
• у   3   класі  -   8   завдань:   4  закритих  ( з  трьома  варіантами  відповідей)  і  4  відкритих;
• у   4   класі   -   8   завдань:   4  закритих  (з  чотирма  варіантами  відповідей)   і  4   відкритих.

   Звертаємо  увагу на  те,   що  в  контрольних  роботах  для  2-го  класу  збільшено  кількість відкритих  завдань  до  двох   (раніше  пропонувалось  одне відкрите   завдання)    і    в   результаті    загальна   кількість   становить   п’ять  завдань.    У  4  класі   на   відміну    від  попередніх   критеріїв   оцінювання,   в     закритих  тестових   завданнях    пропонується   по   4    варіанти   відповідей   (було   по  три  варіанти).

      Оцінюються   запропоновані   тестові   роботи  таким  чином:

• у   2   класі    за   кожне    закрите   завдання   виставляється  2  бали,  за  закрите   -  3  бали;
• у    3-4   класах    за   закриті   завдання   виставляється   по  1  балу,   за   закриті   -  по  2  бали.

  За   допущені   у   відкритих   завданнях    орфографічні    й    пунктуаційні    помилки     на    вивчені    правила    знімається   1   бал.

     Перевірка   орфографічних    і    пунктуаційних    умінь    здійснюється  

шляхом  списування    текстів   і    написання   диктантів.

Обсяги   текстів  для   списування  й   диктантів,     згідно   з   програмою,    повинні   бути    такими:

• у    1    класі  -   20-30  слів;
• у   2   класі   -   30-50   слів;
•  у  3   класі  -   50-70   слів;
• У   4    класі  -  70-90   слів.

       При    оцінюванні   диктантів   та   списаних     текстів    береться   до    уваги   грамотність,    каліграфія   і     культура    оформлення   письмової   роботи .  

       Грамотність     оцінюється   за   поданою    нижче   шкалою:

     1   бал -   9   і  більше    помилок;

     2  бали  -  8   помилок;

     3   бали  -   7  помилок;

     4   бали   -   6   помилок;

     5   балів   -   5  помилок;

     6   балів    -  4   помилки;

     7   балів    -   3    помилки;

      8   балів  -    2   помилки;

      9   балів   -    1   помилка;

     10   балів  -    1   негруба   помилка  або  2-3   виправлення;

     11   балів  -    1   виправлення;

     12    балів   -    без   помилок   і   виправлень.

   Звертаємо   увагу   на  те,   що   від   оцінки   за   грамотність   віднімається   1-2   бали   за    недотримання     каліграфії    і / або   культури   оформлення   роботи

На   основі   списаного   тексту   здійснюється    також   оцінювання   графічної   навички .    При    цьому   в   1   класі    беруться   до  уваги   каліграфія   (форма,  розмір,  нахил,   поєднання   букв)   і   дотримання   учнем   гігієнічних    правил.   Оцінюються   зазначені   показники   вербально.

      У   2-4  класах   оцінювання    графічної   навички   здійснюється    в    балах.   До   уваги   береться  -   форма    букв,   її   розмір,   нахил,   поєднання,   а   також   культура   оформлення    роботи   і  швидкість письма.  За   кожний   із  зазначених   шести   показників   виставляється   по  2  бали.

    Швидкість   письма    рекомендуємо   перевіряти  таким  чином:   розпочинати    списування    тексту    учні    мають   одночасно     за   сигналом   учителя.   Через  3  хвилини   педагог   дає    команду   зупинитись,  поставити    олівцем     вертикальну  лінію    після   останнього    списаного  знака   (букви,  коми,   крапки,   тощо)    і     продовжити   списування    тексту.   Під    час   перевірки    виконаної   роботи   вчитель   підраховує   кількість  знаків    до   позначеної   олівцем   лінії ,    ділить    отриманий   результат   на  3  хвилини   й   одержує    таким   чином   середню   швидкість   письма   кожного   учня.

      Норми   швидкості   письма    визначені    програмою  і    становлять:

• у    2  класі   -  16 -25  знаків/хв;
• у    3  класі  -    26 -35  знаків/хв.;
• у    4  класі  -   36 – 45  знаків/хв.

Під   час  оцінювання   ведення   робочого  зошита   з   української   мови   беруться  до  уваги   каліграфія,    грамотність,   культура   оформлення   робіт ,    робота   над  помилками.   За   кожний   із   зазначених   чотирьох    показників    виставляється   від   1  до  3  балів  ( наприклад,   якщо   всі   роботи   в   зошиті   виконані   каліграфічно  правильно ,  то   за  цей   показник   виставляється   3    бали,   якщо   в   роботах   трапляються   окремі    помилки   в    написанні   чи   поєднанні   букв  -   виставляється   2  бали,    за    значні    порушення   каліграфії  -   1   бал,   у   разі,   якщо    роботи   в   зошиті    виконані  некаліграфічно,   за   каліграфію   виставляється    нуль   балів).

    Оцінювання    роботи   над   помилками   слід   здійснювати    таким   чином:    3   бали   виставляється ,   якщо   після   кожної    перевіреної   вчителем    роботи   наявна    робота   над   помилками    в    такому   вигляді:    виписане   слово,   в   якому   було   допущено   помилку,   після   нього   записано   2- 3   слова    на   це   саме   правило   і    речення    зі   словом,    у   якому    була   помилка.    Якщо   учень   записав    тільки    слова   -    виставляється   2   бали.   Коли   виписане   лише   слово,    в   якому   була    помилка,   ставиться   1   бал.   За   відсутності   робіт   над  помилками     виставляється   нуль   балів.

     Оцінку   за   ведення   зошита   заносять   до   класного   журналу    і   враховують   як   поточну.

Звертаємо  увагу  на  те,   що   в  кінці   4  класу   змінено   спосіб   перевірки  писемного   мовлення:     замість   письмового   переказу   учні   повинні   писати   твір.

     Загальні  методичні  поради  щодо  перевірки й оцінювання  навчальних  досягнень   молодших    школярів  з  української  мови:

• письмові  контрольні  роботи  з  української   мови   проводяться   на  другому  або   третьому  уроці   за  розкладом  у   середині   робочого  тижня,   не  більше   однієї   роботи  в  день,   а   протягом  тижня  -  не  більше   двох;
• недоцільно  проводити  на   одному   уроці   дві   перевірні   роботи;
• усі   письмові  роботи  навчального  і   контрольного   характеру   слід  перевіряти   до   наступного  уроку;
• після   перевіреної  роботи   повинна   бути   робота  над  помилками,   виконана  колективно  під  керівництвом  учителя  чи  самостійно;
• виправлення   різних  видів   помилок  рекомендується   здійснювати  такими   способами:  1) графічно  неправильно   написану  літеру  вчитель  підкреслює   й   на   полях   чи  в  окремому   рядку   для   практичного   виправляння   дає   зразок   правильного   їх   написання  ( під  час  формування  графічних   навичок  допускається   виправлення   форми  літери   з  метою   вказування,    де   саме   учень   припускається   помилки ,   неправильність   нахилу   помічається  похилою  лінією  поряд  із   буквою,   яку   дитина   написала   неправильно); 2) граматичні   та   пунктуаційні   помилки  вчитель  підкреслює  і  виправляє  власноруч;  3) стилістичні   й   лексичні   -   підкреслює  хвилястою   лінією   (на   наступних   уроках   найтиповіші   з    них   колективно   обговорюються,    внаслідок   чого   неправильно   побудовані   речення    удосконалюються   й   записуються   в   зошит);
• до   виправлення   помилок   у   письмових   роботах   учитель   може   підходити   диференційовано:  у   зошитах  учнів,   які   навчаються  на  достатньому   й   високому    рівнях,    підкреслити  слово  з  помилкою,   в   інших   учнів  -   підкреслити   помилку.   Саме  виправлення   пропонується    зробити   учням   під  час  виконання  роботи   над  помилками.   Виправляти  записи   повністю  потрібно  в   зошитах   учнів,   які    неспроможні   зробити   це  самостійно.   Такий    підхід   до   перевірки   учнівських  зошитів   потребує   повторного   їх   перегляду.