Головна » 2012 » Листопад » 15 » Алгоритм здійснення та оформлення психодіагностичної роботи практичним психологом
18:43
Алгоритм здійснення та оформлення психодіагностичної роботи практичним психологом
Алгоритм здійснення та оформлення психодіагностичної роботи практичним психологом Психодіагностика є одним з основних видів діяльності психологічної служби в системі освіти України і полягає в психологічному обстеженні дітей і підлітків, їхніх груп та колективів, моніторингу змісту й умов індивідуального розвитку, визначення причин, що ускладнюють розвиток та навчання дітей та учнівської молоді. У плануванні та здійсненні цього напрямку роботи психолог керується Положенням про психологічну службу системи освіти України (Наказ МОН від 03.05.1999 № 127), Положенням про експертизу психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах (Наказ МОН від 20.04.2001 № 330), Листом МОН про планування діяльності, ведення документації та звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти (Наказ МОН від 27.08.2000 № 1/9-352). Етапи психодіагностики: 1) Вивчення запиту; 2) Формулювання психологічної проблеми; 3) Висування гіпотез про причини явищ, які спостерігаються; 4) Визначення мети, предмета та об’єкта дослідження; 5) Вибір методу дослідження, встановлення строків проведення; 6) Використання методу (підготовка інструментарію, інструктаж, проведення процедури); 7) Обробка результатів (кількісна та якісна); 8) Формулювання психологічного діагнозу та прогнозу; 9) Фіксація результатів, оформлення документації; 10) Розробка рекомендацій (консультації); 11) Планування розвивальної та корекційної роботи. Досліджуваними можуть бути всі учасники навчально-виховного процесу: діти (основна категорія), педагоги, батьки. Психодіагностична робота з дітьми здійснюється за наступними напрямками: - вивчення адаптації під час переходу з однієї ланки до наступної (адаптація до дошкільного закладу, адаптація до навчального процесу, до зміни умов навчання при переході в середню та старшу ланку, при переході до профільного навчання, в заклад нового типу та ін. – так звані „діагностичні мінімуми”) - вивчення пізнавальної сфери; - вивчення особистості та емоційно-вольової сфери; - вивчення комунікативної сфери; - вивчення сімейної ситуації; - вивчення інтересів, нахилів, здібностей; - вивчення станів. Визначаючи предмет та об’єкт дослідження потрібно пам’ятати, що: Об’єкт – це психічне явище. Предмет – це завжди окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності і спілкування, взаємозв’язки між психічними явищами, характеристика певних явищ тощо. Обираючи методику дослідження обов’язково звертати увагу на її відповідність віку дитини та меті діагностичного обстеження. Психологічна характеристика дитини дається тільки за результатами комплексного обстеження за різними методиками. Висновки повинні здійснюватися психологом відповідно до професійної компетентності і на тому рівні, на якому може здійснюватися конкретна психолого-педагогічна корекція та інша психологічна допомога. Надаючи інформацію про особливості розвитку досліджуваного зацікавленим людям (учителям, вихователям, батькам) слід уникати наукової термінології, викладати його зрозумілою мовою. Рекомендації (батькам, педагогам) також повинні бути конкретними і зрозумілими у формі вказівок щодо заходів, що слід застосовувати у роботі з дитиною. Психолог несе відповідальність за результати діагностичної роботи та за надані рекомендації, не поширює відомості, отримані в процесі діагностики, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню.
Оформлення результатів діагностичних досліджень
За результатами психодіагностичних досліджень психолог зобов’язаний вести відповідну документацію і статистичну звітність. Групові психодіагностичні дослідження плануються заздалегідь (річний, місячні плани роботи), можуть здійснюватися за запитом. В затвердженому керівником графіку роботу зазначається час (приблизний інтервал робочого часу) проведення діагностико-розвивальної (корекційної) роботи. За результатами діагностичної роботи складаються протоколи обстежень (Додаток 1). Висновки психолог фіксує в індивідуальних картках психолого-педагогічного діагностування (Додаток 2). Результати спостережень за учнями/дітьми записуються в журнал психологічного аналізу уроків (занять) (Додаток 4) та журнал обліку спостережень (Додаток 3). В журнал психологічного аналізу уроків (занять) вноситься переважно інформація про хід уроку (заняття) та аналіз діяльності вчителя (вихователя), який здійснюється за вимогою адміністрації. За результатами групових обстежень складаються аналітичні довідки (Додаток 5). Всі основні види роботи фіксуються в журналі щоденного обліку роботи психолога. Дані про кількість обстежених дітей/груп дітей, та педагогів, батьків, а також про кількість витраченого часу подається в кінці навчального року в статистичному звіті. В кабінеті практичного психолога зберігається каталог діагностичних методик, які періодично поновлюються (Додаток 6). Алгоритм оформлення діагностики: 1) скласти протокол (під час роботи, якщо проводиться експеримент чи спостереження або незабаром, якщо потрібна кількісна обробка); 2) зробити короткий запис в журналі щоденного обліку роботи; 3) скласти аналітичну довідку (у разі групового дослідження); 4) зробити запис в індивідуальній картці учня/дитини Додатки: Додаток 1
Протокол – ведеться вільно або за схемою (тести, інтерв’ю, стандартизовані спостереження, експериментальні методики). Це можуть бути анкети, бланки, де досліджуваний сам відмічає потрібні пункти. Протокол має містити – дату, П.І.Б., назви використаних методик, опис поведінки під час проведення дослідження, результати, робочі гіпотези, висновки. Протоколи зберігаються у спеціально заведених на кожний клас (групу) папках.
Додаток 2 Індивідуальні картки. Обов’язково слід зазначити у картці: дату проведення, назву методики, стислий зміст результату, висновків та рекомендацій. Картки заводяться на клас (групу) або певний контингент дітей. Обов’язковий мінімум у ЗНЗ: Картки адаптації першокласників Картки адаптації п’ятикласників до середньої ланки Картки на дітей з особливими потребами Картки на дітей „групи ризику” (діти з порушенням афективно-емоційної сфери, діти з ознаками девіантної поведінки) Системний підхід до дитини забезпечують лонгитюдні дослідження – вивчення дитини протягом всього періоду навчання через певні проміжки часу. Це дає можливість аналізувати не тільки сьогоднішній стан розвитку, але й динаміку ії розвитку. Дані фіксуються в індивідуальній картці психічного розвитку дитини.
Протоколи обстежень та картки є конфіденційною інформацією і надаються адміністрації лище з дозволу методиста РМК. Картки зберігаються 2 роки після переходу дитини до іншого закладу, після чого ліквідуються.
Додаток 3 Журнал обліку спостережень
№ п/п Дата, час, місце Об’єкт Мета, причини (обставини) спостереження Факти спостере ження (хід заняття або режимно го процесу) Аналіз спостере жень, висновки Рекомендації
Додаток 4 ЖУРНАЛ психологічного аналізу уроків (занять) практичним психологом (соціальним педагогом) ______________________________________ (назва навчального закладу)
Дата спостереження: Клас (група) “___”_______200_ р. ___________
Хід уроку (заняття) чи навчально-виховного заходу Аналіз спостережень. Висновки та рекомендації 1. Навчальна діяльність та емоційний стан учнів (дітей)
2. Структура та динаміка уроку (заняття, заходу)
3. Аналіз діяльності вчтилея (вихователя)
Додаток 5 Аналітична довідка складається про проведений діагностичний мінімум (запланований в річному плані) або будь-яке групове обстеження, проведене за запитом.
Аналітична довідка має містити такі дані:
Дата (строки) проведення Мета дослідження Предмет, об’єкт Метод / методика обстеження (короткий опис) Кількість та контингент досліджуваних (вік, хлопчики/дівчатка) Протокол* Висновки (містить кількісний та якісний аналіз) Кількісний аналіз – кількісні результати за основними критеріями, які виявляє методика, напр. показники відповідності-невідповідності нормі, або розподіл по рівнях (низький, середній, високий), або розподіл за типами та ін. Може містити рейтингові таблиці, діаграми; Якісний – аналіз причин, порівняння з попередніми дослідженнями та на внутрішньогруповому рівні, відповідність гіпотезі, встановлення закономірностей. Рекомендацї (загальні – по роботі з групою та індивідуальні – по роботі з окремими дітьми) мають бути сформульовані чітко та адресовані конкретним виконавцям (педагогам, батькам, психологу). На підставі рекомендацій психолог планує розвиваючу, корекційну та консультаційну роботу. Аналітичні довідки підшиваються в папки і зберігаються в кабінеті психолога. Копія за запитом надається адміністрації або класному керівникові (вихователю).
* Протокол може складати додаток. Протокол надається, якщо інформація використовується в роботі класного керівника (вихователя). Це можуть бути дослідження рівня адаптації, мотивації до навчання, шкільної тривожності, інтелекту, обдарованості, професійних інтересів, діагностика соціометричного статусу. Інформація (протоколи) по дослідженням, що виконуються для планування власної роботи психолога з класом/групою, складання характеристик (дослідження особистісних рис, сімейних відносин тощо), призначається тільки для психолога. Додаток 6
Каталог діагностичного інструментарію
№ п/п Назва методики Джерело ТЕМА (проблема, що діагностується)
Приблизний перелік тем: Особистість: - Самооцінка; - Мотивація; - Інтереси; - Здібності; - Психофізіологічні особливості; - Типи темпераменту; - Особливості характеру - Емоційно-вольова сфера. - Комунікативна сфера: - Формування групи, психологічний клімат; - Конфлікт; - Спілкування (деструктивне, гендерне та ін.). Пізнавальні процеси: - Увага; - Пам’ять; - Мислення; - Уява; - Мова; - Інтелект; - Готовність до навчання в школі; - Навчальні здібності. Адаптація, проблеми розвитку: - Адаптація до навчального закладу; - Труднощі у навчанні; - Проблеми поведінки; - Шкідливі звички. Профорієнтація: - Професійні інтереси; - Професійні здібності. Сімейне виховання.[size=16]
Головна 
